Школи і напрямки в екзистенціальній терапії

Екзистенціальна терапія (англ. existential therapy) - напрям в психотерапії, що ставить за мету підвести пацієнта до осмислення свого життя, усвідомлення своїх життєвих цінностей і зміни свого життєвого шляху на основі цих цінностей з прийняттям повної відповідальності за свій вибір. Згідно переконання проф. Еммі ван Дорцен, екзистенціальна терапія є швидше філософським праксисом, ніж психологічним, оскільки є практичним застосуванням не психологічних, а філософських ідей екзистенціалізму в діяльності екзистенціальних терапевтів. Тому сучасні екзистенціальні терапевти в самоназві і своїй презентації відмовилися від використання терміна «психотерапія», замінивши його на «екзистенціальна терапія».

Сократ

Арістотель

Епікур

Деякі автори починають відлік існування екзистенціальної терапії від античності, розглядаючи, наприклад, діалоги Сократа з молодими людьми, пізніше цілі школи Арістотеля, Епікура і стоїків як певну форму філософської терапії, яка була покликана поліпшити розуміння світу і тим самим полегшити життя людини, що ріднить її з сучасної екзистенціальної терапією.

Серен К'єркегор

Фрідріх Ніцше

Таке призначення філософії було багато в чому втрачено аж до XIX століття, коли його відродили Серен К'єркегор і Фрідріх Ніцше. Їх робота пізніше надихнула багатьох мислителів XX століття, таких, як Мартін Хайдеггер і Жан-Поль Сартр, які не приховували, що бачать роль філософії перш за все в конкретній допомозі людям. Швейцарський лікар-терапевт Медард Босс каже, що Хайдеггер сподівався, що коли-небудь «його думки вийдуть за межі чисто філософських студій і стануть доступні більш широким колам, зокрема безлічі страждаючих людей». Його участь в семінарах Босса в 1946-му був продиктовано саме цими міркуваннями. Однак коли його твори отримали більш широке поширення серед психотерапевтів-професіоналів, сталося це скоріше не із зазначеної причини, а через загальний вплив екзистенціалізму в п'ятдесяті-шістдесяті роки. В результаті, хоча ідеї Хайдеггера і визнаються наріжним каменем екзистенціальної психотерапії, зазвичай вони сприймаються крізь призму більш доступних творів Жан-Поля Сартра і Альбера Камю.

Едмунд Гуссерль

Мартін Хайдеггер

Інший важливий напрям філософії, що заклала основи екзистенціальної терапії і всієї психології в цілому, це феноменологія Едмунда Гуссерля і його учня Мартіна Хайдеггера, яка дала психологам і психотерапевтам необхідний інструментарій для проникнення в суть проблем пацієнта.

Карл Ясперс

Людвіг Бінсвангер

Медард Босс

Першими психіатрами, що безпосередньо втілили ідеї екзистенціалізму в психотерапії на початку XX століття, були Карл Ясперс і Людвіг Бінсвангер. Екзистенціальний аналіз Бінсвангера отримав широку популярність. Потім феноменологія Хайдеггера призвела до появи dasein-аналізу Медарда Босса. На даний момент учні і послідовники Бінсвангера і Босса представляють і розвивають Швейцарську школу екзистенціальної терапії, представником якої, наприклад, є Аліса Хольцхей-Кунц, президент Швейцарського товариства герменевтичної антропології та dasein-аналізу (Швейцарія).

Жан-Поль Сартр

Альбер Камю

Рональд Лейнг

Роботи Сартра надихнули на створення свого практичного втілення його ідей в роботі з людьми, які страждають на психічні розлади, лікаря-психіатра Рональда Лейнга. Лейнга можна по праву вважати родоначальником Британської школи екзистенціальної терапії, оскільки його учні, Еммі ван Дорцен і Ернесто Спінеллі, успішно розвивають свої гілки британської екзистенціальної терапії.

Еммі ван Дорцен

Ернесто Спінеллі

Віктор Франкл

Альфред Ленгле

Окремо слід згадати появу логотерапії Віктора Франкла - особливого напряму в екзистенціальній терапії, заснованого на пошуку смислів існування і покликаного допомогти людям знайти сенс навіть в переживанні страждань, як його знайшов сам Франкл в концтаборах Другої світової війни. У своїй терапевтичній практиці Франкл спирається, в основному, на філософські ідеї Федора Достоєвського, Макса Шеллера, Мартіна Бубера та Карла Ясперса. У сучасному психотерапевтичному співтоваристві логотерапію Франкла прийнято називати Третьою Віденською психотерапевтичною школою. Філософські ідеї та практичні рішення Франкла набули широкого поширення завдяки численним його учням і послідовникам, найбільшу популярність серед яких отримав Альфред Ленгле. Ленгле веде активну науково-практичну діяльність, розвиваючи ідеї Віктора Франкла. Протягом останніх десятиліть розвивається і власна терапевтична школа Альфреда Ленгле, що здобула популярність під брендом «GLE-International».

Пауль Тілліх

Ролло Мей

Джеймс Бьюдженталь

Четверта - американська - школа екзистенціальної терапії починається з філософсько-богословських поглядів Пауля Тілліха, які надихнули його учнів, Ролло Мея і Джеймса Бьюдженталя застосувати їх у практичній роботі з пацієнтами. З усіх учнів і послідовників Мея і Бьюдженталя найбільшу популярність у нас отримав Кірк Шнайдер - учень Бьюдженталя і продовжувач його школи. В американській школі екзистенціальної терапії виділяється Ірвін Ялом, який отримав величезну популярність завдяки своїм книгам.

Кірк Шнайдер

Ірвін Ялом


П'ята школа сучасної екзистенціальної терапії зародилася в Радянському союзі. Саме її продовжувачами є члени нашої Спільноти.